Blogobig

??? ?? ???? ??????????

Безкоштовний хостинг і настройка WordPress для україномовних блоґів

?????????: WordPress, Блоґи
Максон Пуговський | 15:33 July 28, 2006

Віталій “Laset” Попадюк прагне читати більше тематичних блоґів українською мовою і ладен докладати до цього зусиль. Laset відкрив сайт blog.net.ua, де пропонує усім охочим безкоштовний хостинг на 100 мб і настройку блоґової платформи WordPress з установкою корисних плаґінів. Умови: українська мова, регулярні оновлення, дві кнопки 80х15 пікселів.

Якщо розмірковуєте над відкриттям власного блоґа, то це чудова нагода для швидкого старту. Laset збирається займатиметься технічною підтримкою блоґів, доки “не посиніють руки”.

Схоже на зародження блоґової мережі на кшталт якої-небудь 9rules. Уже два блоґи в роботі.

Докладніше:
Заведи собі Блог @ Laset’s Blog
Блогосфера в Уанеті. Пишеш українською? Отримай безкоштовний блог @ AIN

12 мільйонів дорослих американців ведуть блоґи

?????????: Блоґи
Максон Пуговський | 14:56 July 20, 2006

Учора центр Pew Internet опублікував свіже дослідження американської блоґосфери. [pdf, 260 кб]

Серед американців старше 18 років 12 млн. ведуть власні блоґи, а 57 млн. читає блоґи, що становить 8% і 39% місцевих користувачів інтернету відповідно. Блоґерів у Штатах навіть більше. Бо минулі дослідження показували, що багато читачів блоґів не відрізняє їх від інших веб-сайтів, а також не вважає свою сторінку на LiveJournal за блоґ. Ще варто додати багатомільйонну армію підлітків, які тусують на MySpace. (До речі, на початку липня MySpace вибився на перше місце за переглядом сторінок, обійшовши Yahoo і Google.)

На 33 сторінках дослідження наведено багато цікавих цифр і тенденцій. Наприклад, 8% американських блоґерів заробляють такі-сякі гроші на блоґовій діяльності, а найпопулярніша тематика – особисте життя.

Зазначу основні мотиви ведення блоґів, названі учасниками опитування. Дасть уявлення тим, хто досі розмірковує “а нащо ті блоґи взагалі?”:

  • Творчо самовиражатися (головна причина для 52%)
  • Нотувати власний досвід чи ділитися ним (50%)
  • Підтримувати зв’язок з родиною і друзями (37%)
  • Ділитися практичним знанням або навичками (34%)
  • Спонукати інших юдей до дії (29%)
  • Розважати людей (28%)
  • Збирати корисні посилання чи інформацію (27%)
  • Впливати на думки інших людей (16%)
  • Заробляти гроші (7%)

А ви заради чого ведете блоґ?

Підвищуймо медіа-грамотність

?????????: Різне
Максон Пуговський | 12:45 July 17, 2006

Два дні тому у Могилянській Школі Журналістики розпочався тренінг з Media Literacy, розрахований на викладачів журналістики з пост-радянських країн. З ранку до вечора нам розповідають про Media Criticism, Media Economics, Media Governance, etc. Ще й роздають матеріали для читання на наступні дні у таких неймовірних кількостях, що я взагалі не торкаюся цього стосу ксерокопій.

Одна з найцікавіших рис подібних програм – спілкування з колегами з різних регіонів. Серед двох десятків учасників половина українців, але також приїхало по одному чи двоє представників з Арменії, Боснії, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Румунії, Сербії, Таджикистану. Гарна нагода дізнатися про стан медіа і взагалі про життя у різних каїнах.

Триватиме дійство два тижні, і, мабуть, оновлень у Блоґобігу не буде через брак часу.

WordPress українською і огляд плаґінів

?????????: WordPress, Блоґи, Лінки
Максон Пуговський | 15:49 July 13, 2006

Олексій Баіров виклав у вільному доступі українську локалізацію для WordPress 1.5.x. Переклад можна зацінити на сторінках КіноБлоґа. Читач Дмитро е-поштою підказує, що для поточної версії WordPress 2.0.х файл також підходить, але зрозуіло, що не всі тексти перекладені.

Ще існує український переклад 1.5.x на wordpress.com.ua, але за якістю помітно поступається зробленому Олексієм. До того ж ресурс не оновлюється з лютого.

Два тижні тому LaSet розпочав у своєму блозі оглядати плаґіни для WordPress. Уже написав про шість штук. Віталію, продовжуй гарний почин, плз.

i.ua додає RSS-агрегатор

?????????: Bigmir/Mi6, RSS
Максон Пуговський | 14:35 July 7, 2006

В Уанеті з’явився перший онлайновий агрегатор RSS. Новий розділ майже портала i.ua відкривається через три дні після попереднього.

RSS Reader
Неофітам RSS-технологій для початку буде достатньо живлень,
відібраних програмістами Mi6

Веб-сервіс rss.i.ua функціонує з позначкою “бета”, і для роботи з ним потрібен екаунт на i.ua. RSS-читанка зі старту заселена кількома смугами новинарних і технологічних сайтів. Можна додавати нові живлення, ввівши веб-адресу джерела. Імопрту OPML поки що нема.

RSS-живлення розподіляються не по директоріях, а за мітками (твя tags). Відмітити можна і окремі новини. Але на тестовій стадії мітки працюють дуже кволо - нема пошуку, нові мітки не з’являються у відведеному для них списку, мітки живлень і мітки окремих новин функціонують як два окремих кластери (глюк або фіча - не ясно). В Опері 8.54 сайт працює нестабільно, а от Вогнелис 1.5 впорався нормально. Інтерфейс сильно нагадує Google Reader.

Зарано говорити, наскільки і чи взагалі буде зручно користуватися сервісом. Тому про соціальні навороти, на кшталт підрахунку популярності джерел, залишається поки що помріяти.

Очікуймо появи рекламних кнопочок “+додати до i.ua”, які блоґери та інтернет-ЗМІ мають з радістю ставити у сайдбарах.

# # #

На мою думку, онлайнові рідери варто юзати, коли читаєш небагато джерел. Якщо їх хоча б кілька десятків, то краще поставити локально спеціалізовану програму. Я останні півроку використовую Omea Reader.

Сергій Сеткін представляє нову мережу працевлаштування

?????????: Bigmir/Mi6, Робота
Максон Пуговський | 12:28 July 5, 2006
Mi6

Агенція Mi6 відкрила новий розділ свого портала - job.i.ua.

Команда Mi6 збирається швидко вивести центр зайнятості на чільні рядки рейтингів. Цілком реально з огляду на те, що база вакансій і резюме буде наповнюватися за рахунок партнерських сайтів. Логічно передбачити зворотню сумісність: додавши інфу один раз на job.i.ua, юзер отримає публікації по цілій мережі сайтів.

Електронні біржі праці - один із сегментів Уанету, де крутяться живі гроші. “Вакансії провідних компаній” - головне джерело прибутків подібних сервісів. Через дефіцит кваліфікованих “білих комірців” у сфері телекомунікацій, ІТ, фінансів і медіа українські корпорації не шкодують кількох сотень баксів на місяць за свій логотип на видному місці популярного джоб-портала.

Список побажань: інструменти для аналізу ринку праці, як на Indeed.com; фахова соціальна мережа на основі резюме, як LinkedIn.com.

# # #

Наразі на job.i.ua два десятки резюме. Серед них - журналіст Сергій Сеткін, віртуальний персонаж Максима Хомутіна, директора Mi6.

“Журналістська” діяльність Максима Хомутіна в іпостасі Сергія Сеткіна викликала жваве обговорення у блозі adcontext.net півтора місяці тому:
Партизанский маркетинг от экс-бигмировцев

До речі, Максиме, у Могилянці нема бакалаврату журналістики.

НОВЕ Липня 10, 2006: Резюме Сергія Сеткіна видалено з бази даних.

Що краще для блоґа – трохи ексклюзивних статей чи багато лінків на чужі матеріали?

?????????: Блоґи
Максон Пуговський | 21:24 July 4, 2006

Продовжу публікацію архівних листів. Нещодавно з Олександром Сторожуком, автором b2blogger.com, обговорювали шляхи розвитку блоґа. Настає час, коли читачів кількісно-якісне наповнення не задовольняє, а ресурсів для творення контенту – вільного від роботи часу – приблизно стільки ж. З цього приводу кілька думок і лінків про наповнення блоґів – співвідношення докладних оглядових статей і нашвидкуруч писаних добірок лінків.

Листи до b2blogger’a (з незначними правками):

Зазначу, що блоґ, який просто збирає релевантні, якісні, цікаві лінки з певної теми також дуже цінний для читачів. Людям не треба моніторити 50 джерел, бо це хтось уже робить за них. Насправді, такі блоґи при частому оновленні стають популярніші за ті, що публікують ексклюзивний контент з експертною оцінкою.

Ось два досліження на тему популярності блоґів і поширення меседжів у блоґосфері: …??????? ???? » »

Чим українська блоґосфера відрізняється від світової?

?????????: Блоґи
Максон Пуговський | 17:39 July 3, 2006

Так як товариш Ульянов не надав свого наукового доробку для оприлюдннення, то у продовження дипломної теми опублікую свою писанину, що інакше приречена животіти в архівах журфака.

Ось, що запитав редактор “інтелекьтуально-християнського порно-видання“:

Чим українська блоґосфера відрізняється від світової? Чи слід взагалі націоналізувати Мережу на певні блоґ-сегменти?

Ось, що я відповів, відкашлявшись менторсько-викладацьким тоном:

Вважаю правомірним виділяти регіональні чи національні блоґосфери. Вони є частиною глобальної блоґосфери, проте для блоґів дуже важливий локальний аспект. Блоґер спілкується з читачами на одному рівні, однією мовою. Цього легше досягти, коли автор добре знає, що хвилює його читачів, що відбувається у громаді – у місті, у державі, у галузі, яку він висвітлює. Читачам близькі та цікаві блоґи, що ведуться мешканцями того самого регіону. Для читачів з інших країн, що розуміють мову блоґера, локальний колорит - це можливість поглянути, чим живуть люди закордоном. Бо цього не побачиш у традиційних ЗМІ, де присутні або гучні події, або туристична показуха, що плекає усталені стереотипи.

Щоб порівняти українську та світову блоґосферу розберемося з термінами. Що таке “світова блоґосфера”? Її можна розглядати у двох іпостасях. Як сукупність усіх-усіх блоґів, включно з українськими. Або під “світовою” розуміємо англомовну блоґосферу. Хоча приблизно така сама кількість блоґів ведеться китайською та японською мовами, але вони обслуговують свої “національні блоґосфери”.

Називати англомовну блоґосферу “світовою”, на мою думку, цілком виправдано. Американські ІТ-компанії – беззаперечні лідери в інтернеті. Значний обсяг і рівень розвитку рекламного ринку дозволяє багатьом англомовним блоґерам заробляти на життя публіцистичною діяльністю. Англійською пишуть представники усіх країн, що прагнуть, щоб їх читали у світі. Саме англомовні блоґи закладають традиції та визначають тенденції.

Під “українською блоґосферою” розуміємо усі блоґи, що так чи інакше стосуються України чи потенційно можуть містити локальний український контекст : ведуться теперішніми чи колишніми мешканцями України українською та російською мовами. Англомовні блоґи про Україну можна віднести сюди з натяжкою. Бо у них інша аудиторія, інший контекст і кут зору, та й інструменти дослідження англомовних сайтів відмінні.

Порівнювати англомовну та українську блоґосфери – все одно що порівнювати бегемота з комахою. Обидві живі істоти побудовані за схожими принципами – нервова, травна, видільна системи присутні, але рівень організації та масштаби зовсім різні. Між англомовною та українською блоґосферою разюча кількісно-якісна прірва.

Український сегмент інтернету відстає від світового рівня років на п’ять. Глобальні тенденції, але у значно менших масштабах, у нас проявляються саме з такою затримкою, якщо взагалі хвиля докочується. Наприклад, уже порівняно поширені особисті онлайнові щоденники, як і в розвинених країнах. Але дуже мало тематичних блоґів, автори яких пишуть про певну галузь і послідовно відстежують зрушення у конкретній сфері.

Українська блоґосфера уже 2-3 роки перебуває у процесі зародження. Окремі блоґи ще не становлять єдиний медіа-простір. Взагалі поняття “блоґосфери” виникло тому, що це більше, ніж проста сукупність блоґів. Блоґосфера дає синергичний ефект. І такого “синергичного” стану українська блоґосфера досі не досягла. Але наразі нові блоґи відкриваються достатньо часто, і через 1,5-2 роки українські блоґи зіллються у “повноцінну” блоґосферу.

# # #

До речі, термін блоґосфера народився 30 грудня 2001 року. Ось перший ужиток. Вільям Квік (William Quick) пропонує за корінь вважати лоґос - слово.

Маніпулятивні технології та інтернет-ЗМІ

?????????: Блоґи, ЗМІ, Освіта
Максон Пуговський | 22:03 July 1, 2006

Пропоную вашій увазі кілька дипломів цьогорічних випускників Могилянської Школи Журналістики. Науковий стиль накладає певні обмеження на виклад, і не кожен читач подужає докладне розжовування теми. Проте у наведених роботах є багато інформативних фрагментів. Поміж чеснот доробків варто звернути увагу на розширені списки джерел, які стануть в пригоді тим, хто глибоко цікавиться темою.

Дворічна маґістерська програма була вельми цікавою і насиченою. Розривати зв’язок із Alma Mater не хотілося би, тому я з радістю прийняв пропозицію керівництва Школи Журналістики розробити і викладати новий курс. Гадаю, називатиметься він Новітні медіа та онлайнова журналістика і розпочнеться з наступного навчального року.

Власне дипломи:

Тетяна Лукеренко Вплив фреймів на формування громадської думки на прикладі “газового конфлікту” між Україною та Росією.
Теоретична частина знайомить із поняттям громадська думка, а також маніпулятивними технологіями, що застосовуються у ЗМІ: визначення порядку денного (agenda-setting), праймінг (priming), фреймінг (framing), і типи останнього. Аналізується використання фреймінгу на українському і російському телебаченні. На основі даних соціологічних досліджень робляться висновки, як фрейми вплинули на громадську думку українців і росіян під час першої газової війни. Зазначу, що подібних досліджень у нас зазвичай не роблять.

Галина Титиш Спін як метод маніпуляції ЗМК: український та американський досвід.
Теоретичне обґрунтування поняття спін, класифікація та історія виникнення. Розгляд діяльності спін-докторів. Описи кейсів застосування спінів американськими та українськими політиками. Досліджень спін-технологій у нас також катма. У додатках диплома три інтерв’ю, у яких експерти надають коментарі:

Олексій Сахно Інтернет-ЗМІ і традиційні засоби масової інформації: конкуренція чи конвергенція.
Досліджуються відмінності та подібності друкованих та онлайнових ЗМІ. Описуються функції онлайнових ЗМІ, а також випадки конкуренції і конвергенції інтернетових ЗМІ з традиційними. Перед визначенням, що таке інтернет-ЗМІ, розлого пояснюється, наскільки важко дати подібне тлумачення.

Олександр Білий Проблеми інформаційного суспільства України у дзеркалі української журналістики.
В аналізі літератури подаються різні погляди на поняття інформаційне суспільство. В описі кількісних і якісних методів дослідження інформаційного суспільства серед іншого роз’яснюються поняття web2.0, інфотеймент (infotainment) і довгий хвіст (long tail).

Максон Пуговський Блоґерські мережі.
Досліджується тенденція об’єднання тематичних блоґів для спільного просування. Запропонована класифікація блоґерських мереж, яка дозволяє виділити лідерів у різних сегментах і виявити чинники, що обмовили їхній успіх. Зроблено прогноз розвитку англомовних блоґерських мереж на найближчі роки. Проаналізовано доцільність створення блоґерських мереж різного типу в Уанеті.
У західній академічній літературі докладно розроблено феномен блоґів, а от блоґерські мережі поки що залишаються поза увагою дослідників.

Веб-адреси файлів є постійними, тому при бажанні зможете посилатися на окремі роботи або цю статтю. Усі авторські права на дипломні роботи належать авторам. Щодо викорситання робіт звертайтеся до авторів через коментарі до цього запису.

# # #

Не лише у Могилі студенти пишуть про блоґи. Інститут Журналістики також “плекає молоду зміну”. Анатолій Ульянов, автор проекту Proza.com.ua, написав роботу про блоґи у контексті ЗМІ. Він звертався до мене по коментар і лінки на релевантні сайти. Я із задоволенням допоміг, а також попросив почитати готовий диплом і дозвіл опублікувати його в Блоґобігу. На що Анатолій відповів у своєму стилі, що не хоче ставити власне ім’я поруч із твором у форматі “наукова робота”, а також:

Та ничего интересного там не будет - Институт Журналистики блядский бордель, в который я непонятно зачем попал - пустая трата времени помешаная с творожистыми выделениями из влагалища, бездарностью, тоталитаризмом и абсолютным неверием в то, что существует газеты кроме “Сильских вестей”. Посему ничего особого и выдающегося я писать им не собираюсь, надо лишь забить минимум 60 страниц. А я на украинском пишу как кастрированая лошадка, ибо не мыслю я на нем :)

Отакий фреймо-спін. Так що ретельніше обирайте вуз на стадії абітурієнства.