Блоґобіг

Так як товариш Ульянов не надав свого наукового доробку для оприлюдннення, то у продовження дипломної теми опублікую свою писанину, що інакше приречена животіти в архівах журфака.

Ось, що запитав редактор “інтелекьтуально-християнського порно-видання“:

Чим українська блоґосфера відрізняється від світової? Чи слід взагалі націоналізувати Мережу на певні блоґ-сегменти?

Ось, що я відповів, відкашлявшись менторсько-викладацьким тоном:

Вважаю правомірним виділяти регіональні чи національні блоґосфери. Вони є частиною глобальної блоґосфери, проте для блоґів дуже важливий локальний аспект. Блоґер спілкується з читачами на одному рівні, однією мовою. Цього легше досягти, коли автор добре знає, що хвилює його читачів, що відбувається у громаді – у місті, у державі, у галузі, яку він висвітлює. Читачам близькі та цікаві блоґи, що ведуться мешканцями того самого регіону. Для читачів з інших країн, що розуміють мову блоґера, локальний колорит - це можливість поглянути, чим живуть люди закордоном. Бо цього не побачиш у традиційних ЗМІ, де присутні або гучні події, або туристична показуха, що плекає усталені стереотипи.

Щоб порівняти українську та світову блоґосферу розберемося з термінами. Що таке “світова блоґосфера”? Її можна розглядати у двох іпостасях. Як сукупність усіх-усіх блоґів, включно з українськими. Або під “світовою” розуміємо англомовну блоґосферу. Хоча приблизно така сама кількість блоґів ведеться китайською та японською мовами, але вони обслуговують свої “національні блоґосфери”.

Називати англомовну блоґосферу “світовою”, на мою думку, цілком виправдано. Американські ІТ-компанії – беззаперечні лідери в інтернеті. Значний обсяг і рівень розвитку рекламного ринку дозволяє багатьом англомовним блоґерам заробляти на життя публіцистичною діяльністю. Англійською пишуть представники усіх країн, що прагнуть, щоб їх читали у світі. Саме англомовні блоґи закладають традиції та визначають тенденції.

Під “українською блоґосферою” розуміємо усі блоґи, що так чи інакше стосуються України чи потенційно можуть містити локальний український контекст : ведуться теперішніми чи колишніми мешканцями України українською та російською мовами. Англомовні блоґи про Україну можна віднести сюди з натяжкою. Бо у них інша аудиторія, інший контекст і кут зору, та й інструменти дослідження англомовних сайтів відмінні.

Порівнювати англомовну та українську блоґосфери – все одно що порівнювати бегемота з комахою. Обидві живі істоти побудовані за схожими принципами – нервова, травна, видільна системи присутні, але рівень організації та масштаби зовсім різні. Між англомовною та українською блоґосферою разюча кількісно-якісна прірва.

Український сегмент інтернету відстає від світового рівня років на п’ять. Глобальні тенденції, але у значно менших масштабах, у нас проявляються саме з такою затримкою, якщо взагалі хвиля докочується. Наприклад, уже порівняно поширені особисті онлайнові щоденники, як і в розвинених країнах. Але дуже мало тематичних блоґів, автори яких пишуть про певну галузь і послідовно відстежують зрушення у конкретній сфері.

Українська блоґосфера уже 2-3 роки перебуває у процесі зародження. Окремі блоґи ще не становлять єдиний медіа-простір. Взагалі поняття “блоґосфери” виникло тому, що це більше, ніж проста сукупність блоґів. Блоґосфера дає синергичний ефект. І такого “синергичного” стану українська блоґосфера досі не досягла. Але наразі нові блоґи відкриваються достатньо часто, і через 1,5-2 роки українські блоґи зіллються у “повноцінну” блоґосферу.

До речі, термін блоґосфера народився 30 грудня 2001 року. Ось перший ужиток. Вільям Квік (William Quick) пропонує за корінь вважати лоґос - слово.

Пропоную вашій увазі кілька дипломів цьогорічних випускників Могилянської Школи Журналістики. Науковий стиль накладає певні обмеження на виклад, і не кожен читач подужає докладне розжовування теми. Проте у наведених роботах є багато інформативних фрагментів. Поміж чеснот доробків варто звернути увагу на розширені списки джерел, які стануть в пригоді тим, хто глибоко цікавиться темою.

Дворічна маґістерська програма була вельми цікавою і насиченою. Розривати зв’язок із Alma Mater не хотілося би, тому я з радістю прийняв пропозицію керівництва Школи Журналістики розробити і викладати новий курс. Гадаю, називатиметься він Новітні медіа та онлайнова журналістика і розпочнеться з наступного навчального року.

Власне дипломи:

Тетяна Лукеренко Вплив фреймів на формування громадської думки на прикладі “газового конфлікту” між Україною та Росією.
Теоретична частина знайомить із поняттям громадська думка, а також маніпулятивними технологіями, що застосовуються у ЗМІ: визначення порядку денного (agenda-setting), праймінг (priming), фреймінг (framing), і типи останнього. Аналізується використання фреймінгу на українському і російському телебаченні. На основі даних соціологічних досліджень робляться висновки, як фрейми вплинули на громадську думку українців і росіян під час першої газової війни. Зазначу, що подібних досліджень у нас зазвичай не роблять.

Галина Титиш Спін як метод маніпуляції ЗМК: український та американський досвід.
Теоретичне обґрунтування поняття спін, класифікація та історія виникнення. Розгляд діяльності спін-докторів. Описи кейсів застосування спінів американськими та українськими політиками. Досліджень спін-технологій у нас також катма. У додатках диплома три інтерв’ю, у яких експерти надають коментарі:

• Наталія Лігачова, керівник проекту Телекритика
• Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій
• Андрій Єрмолаєв, директор Центру соціальних досліджень “Софія”

Олексій Сахно Інтернет-ЗМІ і традиційні засоби масової інформації: конкуренція чи конвергенція.
Досліджуються відмінності та подібності друкованих та онлайнових ЗМІ. Описуються функції онлайнових ЗМІ, а також випадки конкуренції і конвергенції інтернетових ЗМІ з традиційними. Перед визначенням, що таке інтернет-ЗМІ, розлого пояснюється, наскільки важко дати подібне тлумачення.

Олександр Білий Проблеми інформаційного суспільства України у дзеркалі української журналістики.
В аналізі літератури подаються різні погляди на поняття інформаційне суспільство. В описі кількісних і якісних методів дослідження інформаційного суспільства серед іншого роз’яснюються поняття web2.0, інфотеймент (infotainment) і довгий хвіст (long tail).

Максон Пуговський Блоґерські мережі.
Досліджується тенденція об’єднання тематичних блоґів для спільного просування. Запропонована класифікація блоґерських мереж, яка дозволяє виділити лідерів у різних сегментах і виявити чинники, що обмовили їхній успіх. Зроблено прогноз розвитку англомовних блоґерських мереж на найближчі роки. Проаналізовано доцільність створення блоґерських мереж різного типу в Уанеті.
У західній академічній літературі докладно розроблено феномен блоґів, а от блоґерські мережі поки що залишаються поза увагою дослідників.

Веб-адреси файлів є постійними, тому при бажанні зможете посилатися на окремі роботи або цю статтю. Усі авторські права на дипломні роботи належать авторам. Щодо викорситання робіт звертайтеся до авторів через коментарі до цього запису.

Не лише у Могилі студенти пишуть про блоґи. Інститут Журналістики також “плекає молоду зміну”. Анатолій Ульянов, автор проекту Proza.com.ua, написав роботу про блоґи у контексті ЗМІ. Він звертався до мене по коментар і лінки на релевантні сайти. Я із задоволенням допоміг, а також попросив почитати готовий диплом і дозвіл опублікувати його в Блоґобігу. На що Анатолій відповів у своєму стилі, що не хоче ставити власне ім’я поруч із твором у форматі “наукова робота”, а також:

Та ничего интересного там не будет - Институт Журналистики блядский бордель, в который я непонятно зачем попал - пустая трата времени помешаная с творожистыми выделениями из влагалища, бездарностью, тоталитаризмом и абсолютным неверием в то, что существует газеты кроме “Сильских вестей”. Посему ничего особого и выдающегося я писать им не собираюсь, надо лишь забить минимум 60 страниц. А я на украинском пишу как кастрированая лошадка, ибо не мыслю я на нем :)

Отакий фреймо-спін. Так що ретельніше обирайте вуз на стадії абітурієнства.