Що ваші колеги пишуть у блоґах?
У середній українській компанії з великого міста, скоріше за все, хоча б кілька співробітників ведуть особисті щоденники в онлайні. Дехто пише про свою роботу і ненароком може розпатякати комерційну інфу, що підкаже конкурентам, чим зараз займається фірма, або кине тінь на виплеканий імідж.
Щоб уникнути непорозумінь з блоґами працівників, виписують спеціальну “блоґову політику”, де зазначено, які фахові теми можна обговорювати в онлайні, а які - зась. Якщо колеги не пишуть у блоґах секрети, а в компанії панує приязний клімат, то щоденники перетворюються на маркетинговий інструмент - поліпшують репутацію та здобувають клієнтів. Лінки на адекватні блоґи робітників можна навіть помістити на офіційному сайті компанії.
На сьогодні “блоґова політика” існує хіба що у представництвах західних компаній (і то сумнівно). Українські керівники взагалі без дупля, про що їхні підлеглі плещуть язиками у блоґосфері чи на форумах.
Корисно почитати статтю Blogged Out of a Job, опубліковану два дні тому в газеті Washington Post. В Америці, де блоґи майже стали національним спортом, ситуація не на багато краща. Тільки 8% компаній інструктують працівників, як висвітлювати робочі питання у блоґах. Також згадуються люди, що втратили роботу через блоґову балакучість, і успішні приклади “санкціонованої” блоґерської діяльності.
Прочитайте статтю, а потім наберіть назву своєї фірми у спеціальних пошуковх системах для блоґів - Technorati та Яндекс. Можливо, дізнаєтеся багато нового про свою компанію - “з перших уст”, так би мовити.
