Чим українська блоґосфера відрізняється від світової?
Так як товариш Ульянов не надав свого наукового доробку для оприлюдннення, то у продовження дипломної теми опублікую свою писанину, що інакше приречена животіти в архівах журфака.
Ось, що запитав редактор “інтелекьтуально-християнського порно-видання“:
Чим українська блоґосфера відрізняється від світової? Чи слід взагалі націоналізувати Мережу на певні блоґ-сегменти?
Ось, що я відповів, відкашлявшись менторсько-викладацьким тоном:
Вважаю правомірним виділяти регіональні чи національні блоґосфери. Вони є частиною глобальної блоґосфери, проте для блоґів дуже важливий локальний аспект. Блоґер спілкується з читачами на одному рівні, однією мовою. Цього легше досягти, коли автор добре знає, що хвилює його читачів, що відбувається у громаді – у місті, у державі, у галузі, яку він висвітлює. Читачам близькі та цікаві блоґи, що ведуться мешканцями того самого регіону. Для читачів з інших країн, що розуміють мову блоґера, локальний колорит - це можливість поглянути, чим живуть люди закордоном. Бо цього не побачиш у традиційних ЗМІ, де присутні або гучні події, або туристична показуха, що плекає усталені стереотипи.
Щоб порівняти українську та світову блоґосферу розберемося з термінами. Що таке “світова блоґосфера”? Її можна розглядати у двох іпостасях. Як сукупність усіх-усіх блоґів, включно з українськими. Або під “світовою” розуміємо англомовну блоґосферу. Хоча приблизно така сама кількість блоґів ведеться китайською та японською мовами, але вони обслуговують свої “національні блоґосфери”.
Називати англомовну блоґосферу “світовою”, на мою думку, цілком виправдано. Американські ІТ-компанії – беззаперечні лідери в інтернеті. Значний обсяг і рівень розвитку рекламного ринку дозволяє багатьом англомовним блоґерам заробляти на життя публіцистичною діяльністю. Англійською пишуть представники усіх країн, що прагнуть, щоб їх читали у світі. Саме англомовні блоґи закладають традиції та визначають тенденції.
Під “українською блоґосферою” розуміємо усі блоґи, що так чи інакше стосуються України чи потенційно можуть містити локальний український контекст : ведуться теперішніми чи колишніми мешканцями України українською та російською мовами. Англомовні блоґи про Україну можна віднести сюди з натяжкою. Бо у них інша аудиторія, інший контекст і кут зору, та й інструменти дослідження англомовних сайтів відмінні.
Порівнювати англомовну та українську блоґосфери – все одно що порівнювати бегемота з комахою. Обидві живі істоти побудовані за схожими принципами – нервова, травна, видільна системи присутні, але рівень організації та масштаби зовсім різні. Між англомовною та українською блоґосферою разюча кількісно-якісна прірва.
Український сегмент інтернету відстає від світового рівня років на п’ять. Глобальні тенденції, але у значно менших масштабах, у нас проявляються саме з такою затримкою, якщо взагалі хвиля докочується. Наприклад, уже порівняно поширені особисті онлайнові щоденники, як і в розвинених країнах. Але дуже мало тематичних блоґів, автори яких пишуть про певну галузь і послідовно відстежують зрушення у конкретній сфері.
Українська блоґосфера уже 2-3 роки перебуває у процесі зародження. Окремі блоґи ще не становлять єдиний медіа-простір. Взагалі поняття “блоґосфери” виникло тому, що це більше, ніж проста сукупність блоґів. Блоґосфера дає синергичний ефект. І такого “синергичного” стану українська блоґосфера досі не досягла. Але наразі нові блоґи відкриваються достатньо часто, і через 1,5-2 роки українські блоґи зіллються у “повноцінну” блоґосферу.
До речі, термін блоґосфера народився 30 грудня 2001 року. Ось перший ужиток. Вільям Квік (William Quick) пропонує за корінь вважати лоґос - слово.
