“Малу кілкість” самостійних політблоґів у рунеті можна було би потвердити хоча б малою кількістю лінків. Але поверховий пошук таких не виявляє окрім двох - ІдіотЪ’а (по суті, цитатник газет) та Владзіміра Владзіміровіча (тм) (гумористичний рупор кремля “архітектурного ансамблю у центрі Москви”).

З технологічною освіченістю на пострадянському просторі усе ок. Крім того, інет у Росії розвинений на порядок краще, ніж в Україні. Відсутність політблоґів там має кілька причин.

Головна заслуга Кривавої Гєбні не в тьому, що вони закривають інакодумаючі сайти (хоча це теж), а в тому, що вони створили умови, за яких висловлення на політ.теми у Рунеті викликає такі хвилі лайна і флейму, що мало хто хоче займатися таким хобі. Проте це лише одна з причин недорозвиненості політблоґів у Росії.

Під самостійними я зрозумів не те, що ти мав на увазі. Якщо ж виходити з власного сайту, то вони все рівно існують, хоча і в дійсно малій кількості. Але це пов’язано не з Крававай Ґєбньой, а з рівнем технологічної освіченості на пострадянському просторі. Самостійні, в твоєму розумінні, блоґи ведуть люди, рівень технологічних знань яких вищий за “звичайного користувача”.

Протиріч у власному коментарі я не помітив. Під “самостійним” блоґом мався на увазі блоґ із окремим доменом і хостингом. Подібних на політичну тематику у Рунеті обмаль чи взгалі нема. Буду вдячний за лінки.

Твердження ж “в Росії нема самостійних політиних чи соціально-активних блоґів” - відверта дурниця. Бо навіть у тому ж коментарі, де ти це написав, трохи нижче ти спростовуєш його.

крім того, блоґи - індикатор суспільних настроїв. тут також доречно групувати блоґи за територіальними ознаками - з яких регіонів автори і читачі цих веб-ресурсів. бо ці блоґи впливатимуть на громадьску думку саме у цих регіонах.

сервери і домени - це технічні і другорядні характеристики. наприклад, мій блоґ на українському сервері в UA-IX, але домен міжнародний. Ці риси не є визначними для формування чи підрахунку аудиторії.

І це частина саме української блоґосфери, бо автори цих журналів обговорюючи політику, пишуть про коаліцію; обговрюючи футбол, пишуть про виступ нашої збірної на ЧС2006; обговорюючи рекламу, пишуть про бренди на бігбордах українських міст; обговорюючи мобільний зв”язок, пишуть про джинс, джюс і лайф.

І якщо ти хочеш знати, що думають українські інтернетники про якесь питання, то моніторити і досліджувати треба всі блоґи українців, а не лише україномовний сегмент.

Взагалі лише з огляду на практичні задачі має значення поділ на “національні блоґосфери” - напрклад, порівняти громадянську активність у різних країнах, як того Дмитро прагне у коментарі 359.

За структурою українська блоґосфера схожа на російську. Багато щоденників на безкоштовних сервісах: LiveJournal.com, Blogger.com, Dnevnik.bigmir.net, LiveInternet.ru, Diary.ru та інших. (Велика кількість українських громадян перебуває у російському культурному просторі, тому відкривають блоґи на російських серверах, особливо не замислюючись над цим і надаючи якогось символічного значення).
І дуже мало самостійних блоґів з власним хостингом і доменом у процентному співвідношенні до журналів на безкоштовних серверах.

У Росії ситуація із самостійними блоґами уже помітно краща, принайні кількісно. Але популярні ЖЖ-юзери зазвичай мають більшу аудиорію за популярні самостійні блоґи.
Блогосфера Рунета: занимательная статистика (Доклад участника конференции “Интернет и бизнес”, прошедшей 20 и 21 апреля 2006 года)

Головні ознаки належності до тієї чи іншої країни — це «обриси місцевості».

Якщо це “головні” ознаки, то варто сформулювати виразніше. Бо я, наприклад, не розумію, що мається на увазі.

Серед україномовних блоґів я не зможу назвати навіть два десятки чітко структурованих “видань”. Тематичних україномовних блоґів щось дуже мало видно. Вони, мабуть, настільки зашифровані, що цілеспрямований пошук їх не виявляє. Буду вдячний за лінки.

Кількість блоґів залежить від загального розвитку інету і зокрма бродбенду, який змінює спосіб використання інету - люди починають більше викладати власного контенту в мережу. У Білорусі напряг з інетом взагалі і місцевий телеком навіть навмисне чинить перешкоди у зв”язку! У Росії із доступом до інету все добре, і блоґів багато.

Але обидві держави авторитарні диктатури, що послідовно витравлюють інакодумання і громадську ініціативу. Тому в Росії нема самостійних політиних чи соціально-активних блоґів - люди не звикли до такого, а також знають, що будуть проблеми. Провайдери і реєстратори доменів можуть незаконно видалити сайти і відібрати домен після дзвінка “з органів” чи звернення анонімних активістів-руспатів.

Російський хостер видалив неправильний блоґ після дзвінка з ”органів”
RU-CENTER відібрав домен Bandera.ru в українського громадянина
Глупые толпы (видалення сайту на вимогу “громадських антитерористів”)

Створювати самостійний російський політблоґ можна лише на закордонному хостингу і поза доменною зоною RU.

Громадянський блоґ-активізм у Росії відбувається у ЖЖ. Там само діє повно фсбешних активістів, які направляють дискусії у мирне русло.

“готовий обговорити умови.” - щоб це значило?