Blogobig

Минулого тижня з середи до п’ятниці викладав на навчальній програмі Digital Future of Journalism. Це спільний проект Могилянської Школи Журналістики і благодійного фонду Розвиток України (створений компанією System Capital Management).

Ця програма вчить журналістів використовувати на практиці цифрові технології для створення контенту і поширення його різними медіа-каналами. Програма складається з 10 тижневих модулів – по одному модулю на місяць. Викладають закордонні та українські викладачі. У групі біля 25 слухачів – кореспонденти і редактори з українських журналів, газет, телеканалів, інформагенцій і новинарних сайтів.

Сподіваюся, тепер слухачі зможуть наповнити новим життям розділи блоґів на тих сайтах онлайн-ЗМІ, де вони відкрилися як данина моді та жевріють у жалюгідному стані, бо ніхто гадки не має, що з ними далі робити. В останній день групи озвучили цілком дієві та грамотні плани з впровадження «правильних» блоґів у своїх редакціях. Залишилося втілити ці плани у життя.

Модуль минулого тижня називався «Мультимедійне відображення контенту у Web 2.0. Створення, підтримка та просування власного блоґу». Першу половину тижня викладав Хосе Луїс Оріхуела (Jose Luis Orihuela) з Наваррського Університету Іспанії (сайт з матеріалами його курсу, 10 парадигм електронних комунікацій).

А далі я розповідав про стан блоґів ув Україні, як просувати блоґи і як варто впроваджувати редакційні блоґи на сайтах ЗМІ. Журналісти практикувалися керувати блоґами, публікувати мультимедійний контент і користуватися веб-сервісами.

До речі, буду вдячний слухачам за відгуки про модуль у коментарях до цього запису.

Далі: 4 набори слайдів, які можна переглядати у плеєрі від SlideShare.net або зберегти на свій комп’ютер. Другий варіант підійде, щоб поклікати по лінкам, які наведені у слайдах.

…??????? ???? » »

Певно, більшість з вас уже знає, що мобільний оператор Київстар і журнал InternetUA проводять конкурс для блоґерів – ви, мабуть, бачили конкурсні записи у блоґах, автори яких зголосилися взяти участь. Конкурс досить простий – у власному блозі треба створити допис українською або російською мовою, який відповідає певним критеріям.

По-перше, потрібно запропонувати рекомендації, які можуть розширити список з 15 “Правил мобільного етикету“, які склала компанія Київстар. По-друге, процитувати поточні 15 правил (можна і “підкатом”, сховавши їх за написом “читайте далі”). По-третє, навести у записі три гіперпосилання – на сторінку Правил мобільного етикету, на Умови конкурсу, на спільноту в Живому Журналі, де пропонується обговорити мобільний етикет.

Рекомендації від трьох блоґерів доповнять список правил, який уклав Київстар. І ці три переможці конкурсу отримають по мобільному телефону Nokia. Останній день прийому заявок 27 липня – почитайте в умовах конкурсу, куди їх треба надсилати. Ще маєте шанс увіковічити своє ім’я у якості творця правил мобільного етикету.

Наприклад, у конкурсі вже взяли участь директор компанії Яндекс-Україна Сергій Петренко, популярний ЖЖ-юзер Андрій Валевський aka mcstrick, а блоґер Setti навіть знайшов пару YouTube-кліпів на тему мобільного етикету.

Гадаю, що з цього конкурсу вийде цікавий кейс – адже вперше в Україні велика компанія проводить організовану активність у блоґосфері. Це не яка-небудь приховану кампанія з проплаченими записами у блоґах або позитивними відгуками віртуальних особистостей. Конкурс по дорученню Київстара проводить PR-агенція SPN Ogilvy, і саме з ними у нас проходить вся взаємодія. Цілком можливо, агенція потім зможе подавати цей кейс на всілякі маркетингові конкурси.

Можна зробити достатньо висновків, як слід чинити, а чого робити не варто. Наприклад, ЖЖ-юзери, які не залишили у профайлах контактної інформації, негативно реагували на звернення у коментарях – переважно розцінювали запрошення взяти участь у конкурсі як спам. І тут же поруч деякі «тисячники» (користувачі, яких читає більше 1000 інших користувачів) пропонували оголосити у своєму щоденнику про конкурс за 100-300 баксів. У той же час, популярні ЖЖ-юзери, які вказували свої е-скриньки в профайлах, отримували запрошення поштою, і на такі листи реакція була значно толерантніша.

Для чого Київстар проводить такий конкурс? В основному щоб якомога більше інтернетників звернуло увагу на те, що при користуванні мобільним зв’язком варто дотримуватися певних етичних правил, щоб не дратувати людей довкола. І, звісно, Київстар таким чином покращує свою репутацію, як компанія, що першою підняла і розвиває цю тему.

За собою помітив, що після знайомства з правилами тепер майже не забуваю вимикати телефон перед діловими зустрічами і в кіно/театрах.

Неформальні здибанки

Центр Києва, 07 липня 2007 (07.07.07!)
Завтра (7 липня) десь у центрі Києва (ще не визначилися) на 16-17 годину блоґер Setti організовує зустріч для охочих блоґерів - погомоніти, пива попити. У гості також завітає широко відомий у вузьких блоґерських колах Рунета Дєніс Пєрєхрєстов aka NOB, він буде з дружиною і річною дитиною.

Подробиці в оригінальному дописі Setti: Киев. Встреча блоггеров 7 июля.

Дякую Юрію Артюху aka akella за лінк.

Львів, 03-04 серпня 2007
На початку серпня зустріч блоґерів пройде у Львові. Блоґер Hip, який проживає в Італії, відвідує влітку Україну і саме на цей час запропонував провести у Львові зустріч.

Подробиці:
Обговорення на форумі BlogFAQ
Передостанній запис у блозі Hip

“Неконференції”

Готель Славутич, Київ, 06-08 липня 2007
У Києві на вихідних проходить семінар з громадянської журналістики.
Тут процитую листа білоруського блоґера Гліба Кануннікова:

В пятницу-воскресение будет встреча в Киеве на встрече-семинаре для людей из Украины, Латвии, России, Беларуси, интересующихся реальными приложениями гражданской журналистики, в том числе моделями взаимодействия между печатными изданиями и онлайн-СМИ и блоггерами. В том числе, в субботу после обеда мы постараемся обсудить идеи по организации BlogCamp-UA…

План встречи такой:
[Суббота]
с 9 до 14 обсуждение возможностей и перспектив блогосферы в сборе и обработке информации, в том числе для использования в традиционных медиа, пример Беларуси. Проект TOL в Беларуси.

15-17 интересные примеры гражданских СМИ в Украине, Беларуси, Латвии, России.
17-19 обсуждение: идеи по организации конференции блоггеров стран центральной и восточной Европы BlogCamp.

Воскресение
9-11: обсуждение конкретных моделей по организации сотрудничества между традиционными СМИ и блогосферой
11-12: подведение итогов

Виступи, можливо, не зможу послухати, але буду присутній на обговоренні організаційних питань блоґерської конференції.

BlogCamp 2007, Київ, 13-14 жовтня 2007
У жовтні в Києві пройде зустріч для блоґерів і активістів новітніх і соціальних медіа з країн СНД. Подробиці повідомлю після зустрічі оргкомітету на цих вихідних.

Більшість організаційних питань вирішуються за допомогою вікі. Там усе докладно написано: BlogCamp.com.ua. Приєднуйтеся!

Не про блоґи, але якщо ви досі не чули, то:

Конференція веб-розробників UA Web, Київ, 22-23 жовтня 2007
Українські і російські веб-розробники зберуться, щоб обговорити індустрію і поділитися досвідом. Поки що визначилися з тематичними напрямками: серверне програмування, клієнтське програмування, бізнес.
Подробиці у блозі головного організатора події Юрія Артюха: Отчет о встрече докладчиков.

Veisberg.com
Михайло Вейсберґ – медіа-консультант, бізнес-тренер і підприємець, співзасновник ділової газети Контракти. Цього місяця у розділах свого сайта він почав публікувати нотатки у формі блоґа: про життя, про медіа і про бізнес. Ось таку думку я собі скопіював у нотатник:

Гран-При дают за сюжет
В хороших материалах видно, что здесь есть структура, факты, яркие детали, четкая тема. Но блеск статье все равно придает СЮЖЕТ.
Гран-При дают за сюжет, за историю, которая разворачивается перед глазами читателя.
Правильный сюжет именно разворачивается, у него есть несколько резких смен ситуации, и возникает сдвиг характеров главных персонажей, обнаруживается нечто с самого начала не очевидное.
Требовать этого с журналистов в редакции - страшновато. Потому что принесут кашу. Они и всего предыдуще указанного (в первом абзаце) редко могут сделать.
Но в статьях мастеров - это видно, ведь в жизни сюжет всегда присутствует. И тогда текст дышит, материал запоминается.
(А я все думаю: почему мне так нравятся старые мои статьи “Шоу Леси Кужель” и “Почти рождественская история”… А там сюжет! “По направлению к саду” тоже, пожалуй, на сюжете держится)

Рекомендую до прочитання і блоґові нотатки, і статті Михайла (хоча б про той же сад). Тим, хто зайнятий у медіа-сфері буде корисно.

Французька булка
Олег Луців народився у Тернополі, але зараз працює у французькій компанії у Нью-Йорку. Деякими враженням про життя на чужині ділиться у блозі. За півроку записів накопичилося лише два десятки, але доволі цікавих. Наприклад, про не зовсім вдалий концерт Руслани у Нью-Йорку або про контекстну рекламу Yahoo:

Наша компанія має рекламу на Yahoo та Google. Ця реклама дає вже останні пару місяців або й рік майже половину всіх клієнтів. Але натуральний пошук також грає не останню роль в загальній рекламній політиці компанії. …Але одного прекрасного 1 листопада сталось щось несподіване, ми втратили за один день 12 000 лінків, злетіли з першої позиції в yahoo в натуральному пошуку на 6 сторінку і там насилу зупинились… Чому?

Взагалі це майже катастрофа для компанії яка була на першій позиції і тут в ніч з 31 жовтня на 1 листопада падає далеко, настільки далеко, що я думаю мало хто з дуже заядлих клієнтів переглядає перші 60 лінків з пошуковика.. Тобто це втрата цілої купи грошей. І ніхто не знав чого…

Виявляється, при обліку зовнішніх посилань на будь-який сайт пошукач Yahoo також враховує лінки з власної системи контекстної реклами Overture. Коли компанія припинила рекламуватися у цій системі, тобто платити Yahoo гроші, то і впала у результатах пошуку на кілька десятків позицій.

Також у Олега знайшовся лінк на кумедний web2.0-сервіс для шантажистів Extortr:
1. Завантажуйте на сайт скандальне фото чи відео.
2. Установіть ціну і надішліть е-поштою анонімну погрозу.
3. Якщо вони не заплатять, фото буде оприлюднено.
Варто подивится на невдах, що відмовилися платити, у розділі Recently unpaid demands.

UKRWOOD

У грудні відкрився блоґ Kino-Pereklad.org.ua громадянської ініціативи “Ходи тільки на україномовні фільми”. Після відміни обов’язкового дублювання частини кінофільмів українською мовою, постала загроза, що український дубляж знову зникне з прокату. Небайдужі громадяни вирішили економічно натиснути на прокатників, відмовившись купувати квитки на фільми з російським перекладом. Усе почалося з петиції на PledgeBank, яку наразі підписало 3,5 тисячі людей:

“Я обіцяю не ходити на сеанси іноземних фільмів з російським перекладом за умови, що 1.000 інших людей погодяться робити так само.”

(PledgeBank - то такий ресурс публічних обіцянок, які впадло чи нема сенсу виконувати самотужки.)

У блозі Kino-Pereklad можна знайти інфу про перебіг акції; кінотеатри, де йдуть фільми українською мовою; процес дублювання і субтитрування. Серед активістів ініціативи - ті самі небайдужі громадяни, які розбивають телевізори і працюють на Майдані. Жваве обговрення також відбувається у відповідній групі на Ґуґлі.

Наприклад, у рамках ініціативи ЖЖ-юзер andriyko почав робити українські субтитри для серіалу South Park, а потім з’ясував, що вже дофіга епізодів перекладено українською та викладено на Інфосторі.

У коментарях Кіно-Переклада знайшовся лінк на запис ЖЖ-юзера ukr-salo про софт для роботи із субтитрами:

Які бувають субтитри
Субтитри бувають вбудованими і зовнішніми. Вбудовані субтитри - це частина кадру і відключити їх неможливо. Зовнішні субтитри - це файли форматів *.srt, *.sub, *.smi, *.ssа і навіть *.txt в яких вказані час початку і закінчення субтитра, текст субтитра і службова інформація (колір, позиція, спецефекти). Вони мають текстовий формат і в разі потреби їх можна редагувати як текстовими редакторами, так і спеціалізоаними програмами для редагування субтитрів.

Як підключити файл субтитрів
Є програми-програвачі, які підтримують субтитри: Light Alloy, BSPlayer, MicroDVD, DivX MPEG-4 Player, Sasami2k; можна також встановити DirectShow фільтр DVobSub або DivXG400.

Як отримати файл субтитрів…

далі про субтитри читайте в “укр-салі”: ukr-salo.livejournal.com

Особисто я обома руками за те, щоб у нас в прокаті українського дубляжу було принаймні не менше за російський. Але петицію не підписував, і навіть не тому, що з дитинства іронічно ставлюся до збору будь-яких підписів в онлайні, а тому, що відвідування кіна для мене - це такий собі “вихід у світ”. Подібний вид дозвілля у мене відбувається раз на місяць чи рідше. І обравши час зайти до кінотеатру, що найближчий по дорозі, просто купую квиток на сеанс, який обіцяє бути найменшим лайном, з усього, що там пропонують на цю годину. Якщо за інших рівних умов фільм українською - супер, якщо ні - то чекати ще місяць, коли у мене трапиться вільний вечір і підходяща компанія для сінематографу, не стану.

Проте цікаво, як розгортатиметься ініціатива далі - підписуюсь на RSS.

НОВЕ 10.01.2007: У коментарях Віктор Загреба наводить кілька лінків на онлайнові петиції з приводу українських перекладів.

Недбало проведена роздача ноутбуків блоґерам призвела в останні дні грудня до чергового міні-скандалу навколо промоції у блоґах. PR-агенція Edelman організувала від імені Microsoft і AMD розсилку блоґерам ноутбуків Acer Ferrari вартістю більше $2 000, а також комп’ютерних медіа-центрів Velocity Micro - усі з процесорами AMD і встановленими операційними системами Windows Vista. Із супровідних листів було зрозуміло, що це “подарунки”, які “не нав’язують жодних обмежень”. Виглядає як підкуп, як багато хто і написав, коли спіраль історії почала розкручуватися у міжсвятковому вакуумі ІТ-новин.

Ось такий ноутбук отримали деякі блоґери “у подарунок”.
Світлина: прес-архів Acer

Першим про подарунок від Microsoft, чітко зазначаючи джерело обновки, здається, написав Скот Бейлі (Scott Beale) 26 грудня. Після цього з’явився запис Лонґ Женґа (Long Zheng), який посилався ще на кількох ощасливлених блоґерів. Цей запис підхопили на Slahdot і Digg. Потім у коментарях власного блоґа дісталося Брендону ЛеБланку (Brandon LeBlanc), який оголосив про новий комп ще 23 грудня, не розкриваючи звідки той взявся.

Отримавши погані відгуки щодо своїх кроків, Microsoft розіслала блоґерам додаткові листи 27 грудня, повідомивши, що ноутбук бажано або повернути або здихатися іншим чином – розіграти серед читачів, пожертвувати комусь, тощо. Також непродуманий крок, бо дехто вже оголосив, що залишить цяцьку собі.

Цікаво, що Стів Рубель (Steve Rubel), що очолює інтернет-напрямок Edelman, відмовчується щодо події, і лише передрікає смерть терміну “соціальні медіа”, бо всі медіа вже однаково соціальні, на його думку. Тим часом спритний і наївний дивак Омар створив блоґ, де просить Microsoft вислати йому ноутбук – він обіцяє позитивну рецензію.

Що треба було зробити Microsoft з самого початку – вимагати від блоґерів при огляді ноутбуків розкриття того, що комп’ютери отримані від компанії. Та й взагалі настільки коштовні подарунки блоґерам приймати неетично, тому компанії варто було з самого початку надавати їх на умовах тимчасового користування, а не ставити блоґерів перед моральними вибором, з яким не всі впоралися.

Список 20 блоґерів, які отримали посилки, і що вони збираються з ними робити.

Докладніша негативна оцінка події:
Marketing Pilgrim
Marketing Profs Daily Fix
Web Worker Daily

А що б ви зробили, якби вам запропонували подарувати ноутбук в обмін на позитивний огляд продукту в своєму блозі?

Текст народився із пояснень студентам: про що зазвичай пишуть у тематичних блоґах. Стане у пригоді тим, хто тільки завів блоґ чи замислюється про нього, або міркує, щоб іще такого написати.

1. Анотація сайта або іншого блоґа. Коротка замітка про веб-сайт: якої тематики сайт, що там можна знайти, його особливі риси, для кого цей сайт. Читачам зрозуміло, що корисного вони там можуть знайти, можуть оцінити, чи варто витрачати час на перегляд цього сайта.

Можливо, власна думка блоґера про сайт: що йому сподобалося, чого не вистачає.

Зазвичай нема сенсу писати про неякісні сайти – це марнування часу та енергії як читачів, так і блоґера. Лайна і так вистачає. Навіщо його примножувати описами лайна? Звісно, що критика у тій чи іншій формі може бути спеціалізацією блога.

2. Коментар запису в іншому блозі. Доречні трекбек і звернення до іншого блоґера.

3. Коментар поточної події. Зазвичай з лінком на повідомлення на новинарному ресурсі.

4. Лінк з коротким описом – на інший блоґ, сайт чи статтю. Можлива коротка або розлога цитата з джерела, щоб продемонструвати, чого там варто очікувати. Якщо джерело знайдено не самостійно, то обов’язково згадати «via» - хто підказав лінк на цей сайт. Часто групують в одному записі кілька посилань з короткими описами.

5. Оглядова або аналітична стаття на тему блоґа. Містить багато лінків на сайти даної тематики або повідомлення і статті у ЗМІ, які потверджують викладені тези. Наприклад, тлумачення важливої події у висвітлюваній галузі, якась проблема з різних точок погляду, порівняння однотипних товарів і послуг. З власними висновками і узагальненнями.

6. Вказівка на неточність або помилку у повідомленні традиційних ЗМІ.

7. Хронологія події чи процесу, що розгортається зараз.

8. Репортаж з місця події – наживо або одразу після закінчення події.

9. Фотографія, бажано власна, з коротким коментарем. Чужі матеріали – із зазначенням авторства, і лише зі згоди автора. Взагалі більшість записів бажано ілюструвати фотографіями та зображеннями. Хоча створення, пошук і обробка зображень потребують додаткового часу.

10. Відеофрагмент із коментарями. Зручно викладати файли на відеообмінному сайті на кшталт YouTube.com.

11. Епізод подкаста чи єдиний аудіо-файл. Наприклад, інтерв’ю з особою, що зацікавить цільову аудиторію блоґа. (Під подкастом мається на увазі низка звукових файлів, які автоматично завантажуються до програми юзера через RSS. Тобто, більш-менш регулярна «радіо-передача». Аудіо-файл – просто звуковий файл викладений на сайті.)

12. Рекомендації чи відгук про товари і послуги, що мають стосунок до теми блоґа. Згадати про позитивні і негативні сторони, щоб не виглядало прихованою рекламою. (Доречі, достеменно відомо, що блоґери, які публікують приховану рекламу, горітимуть у пеклі.)

13. Нумеровані списки – священна корова блоґерів. Зручний спосіб організації інформації, і дещо примітивний спосіб структурування статті (у блоґерів завжди мало часу для опрацювання матеріалу). Нумеровані списки викликають багато зовнішніх посилань з інших блоґів. Тому кожен блоґ з порадами про ведення блоґів рекомендує складати списки. Через це у блоґах трапляється забагато притягнутих за вуха переліків усілякої маячні. Не треба укладати дебільні списки лише заради списків.

Так, це один із пунктів у нумерованому списку!

14. Інструкції крок за кроком, як виконати чи виготовити що-небудь.

15. Власна ідея або роздуми, що стосуються тематики блоґа. Бажано коротко, бо подібні записи виграють лише при якісному написанні, інакше – відштовхнуть читачів.

16. Розлогий есей. Зазвичай не адекватний для блоґа жанр.

17. Професійні плани на майбутнє, що мають стосунок до теми. Наприклад, участь у галузевих подіях у найближчі місяці.

18. Добірка лінків на новинарні сайти і блоґи певної тематики чи напрямку, які мають відношення до основної теми блоґа. Якщо це новинарні сайти та блоґи, то можна викласти opml-файл з живленнями усіх згаданих ресурсів.

19. Глосарій специфічних термінів, жаргонізмів, сленгу, тощо.

20. Участь у якому-небудь блоґ-карнавалі, конкурсі або акції з написання статей за зразком або не одну тему. Наприклад, 10 моїх улюблених веб-сервісів або що мій собака їв учора на вечерю (зі світлиною результатів). Нагадує ланцюгові листи щастя. У більшості подібних акцій не варто брати участі – вони цікаві тільки самим блоґерам, і лише марнують увагу і час читачів.

21. Запуск і пропозиція подібної ідеї – «а давайте всі напишемо про…» Має сенс писати лише на більш-менш популярних блоґах, або у випадку, якщо налагодилися приятельські стосунки з кількома іншими блоґерами, які майже напевно підтримають акцію. Іноді інші блоґери копіюють який-небудь запис за шаблоном, навіть якщо автор нічого подібного не пропонував. Варто пропонувати тільки щось дійсно цікаве, що одночасно принесе користь і читачам блоґів.

22. Організація більш серйозного конкурсу з логічною ідеєю, правилами, перебігом і призами. Гемор, але може принести значну кількість зовнішніх посилань організатору. Зазвичай лише для цього і робиться.

23. Сенсаційна ексклюзивна інфа. Проте пильнуйте, щоб вас не використали для зливу і цільового поширення наклепницької інфи. Зважте можливі наслідки публікації для себе і фігурантів справи. Звісно, нічого конфіденційного, що стало відомим завдяки виконанню службових обов’язків.

24. Чутки з «напіввідкритих» джерел – форумів, інших блоґів, мало відвідуваних сайтів, опублікованих doc, pdf, ppt-файлів. Що-небудь, підслухане чи підглянуте в офлайні. Зазначайте, наскільки достовірні джерела. Такі ж застороги, як у попередньому пункті.

25. Що-небудь особисте, що не має стосунку до тематики блоґа. Іноді для розрядки атмосфери може бути доречним. Але не варто зловживати увагою і терпінням читачів.

Прикінцева пам’ятка:
Писати варто про те, на чому ви добре знаєтеся. Перевіряйте зазначені факти і тези. Не ображайте інших людей оціночними судженнями.

Бажано, щоб більшість записів містила власний коментар і погляд блоґера, була написано в особистому стилі блоґера.

Чергуйте записи різного типу, щоб блоґ дихав і цікавіше читався.

На поточні події реагуйте оперативно. Коментар із запізненням на пару днів може бути вже не актуальним, і його краще не публікувати.

Довгі статті потрібно структурувати: вступ, підзаголовки логічних розділів, узагальнення чи висновки наприкінці. На головній сторінці зазвичай варто публікувати лише анонс, усе інше – “за кутом” як кажуть у Живому Журналі, тобто приховано за лінком “читати далі”.

Запис має містити одну головну ідею, одне основне повідомлення. Можна запитати себе на початку – що я хочу цим сказати? Якої реакції очікую? Перечитавши запис, перевірити себе: чи досягнув я мети? Чи зрозуміле повідомлення? Якщо рівнозначних повідомлень кілька – то бажано подробити статтю на відповідну кількість менших статей.

Гадаю, у коментарях чи у власному блозі ви зможете значно розширити список.

Венчурні капіталіст продовжують вкладатися у блоґові контент-проекти. Мережа b5media оголосила про інвестиції розміром $2 млн. Цікаві роздуми з цього приводу у блозі одного з інвесторів Ріка Сіґала (Rick Segal).

“Як розрахувати ROI (повернення від інвестицій) корпоративного блоґа” - роздумує у власному блозі Шарлін Лі (Charlene Li), провідний аналітик дослідницької контори Forrester. У записі також зазначено переваги корпоративного блоґа для компанії. Корисно почитати відповідальним особам, які роздумують, чи треба українським компаніям відкривати блоґи.

Коли журналіст бере інтерв’ю у людини, яка веде блоґ чи подкаст, то в онлайні воно, імовірно, з’явиться швидше, ніж у ЗМІ, де працює журналіст. Коресподент журналу InternetUA Олександр Білий завітав до подкастера Валентина “VallNTine” Пасічного розпитати, як він докотився до подкастерського життя. Інтерв’ю того ж вечора потрапило в ефір шоу Radio ShOOm. Послухати розмову можна, завантаживши 16-хвилинний подкаст вагою 12,8 мб. А в журналі прочитати інтерв’ю разом з іншими матеріалами про подкастинг можна буде лише у листопаді.

4-го вересня у блозі з’явився коментар, найбільш цінний і цікавий для мене за час існування цього сайта. Читач Данило потрапив на сторінку із квітневим фото-репортажем з презентації книги “Пісьма Братана”. Побачивши фотографію Ярослава Ведмідя, ведучого дійства, Данило вирішив зізнатися, як не шляхетно повівся із ним 30 червня 1997 року. Після цього ще дехто пригадав свої помилки. Зазирніть крізь шпаринку, як люди звільняються від старого тягаря. Може, у вас теж є у чому зізнатися.

Ще один текст на тему “що таке блоґ?” і про блоґосферу. Спершу написаний для веб-розробників, які ще не зовсім розібралися з поняттям блоґів, – щоб краще розуміли, що від них вимагається і навіщо, коли замовник хоче блоґ.

Блоґ – це сайт особливого типу, публіцистичний жанр і медіа-формат. Блоги зародилися у кінці 90-х як web-logs – добірки посилань на цікаві сайти, які укладач рекомендує відвідати. За кілька років блоґи еволюціонували від особистих заміток до масштабів одного з форматів онлайнових ЗМІ. Щоденна аудиторія найпопулярніших англомовних блоґів сягає мільйону читачів на день. З даними пошукача Technorati, в інтернеті більше 55 млн. блоґів (вересень 2006). Їх кількість подвоюється щопівроку. Два нових блоґи створюється щосекунди.

Від лоґів до медіа-бізнесу

Блоґ – персоналізований жанр. Оповідь ведеться від першої особи. У блоґа найчастіше один автор, який висловлює власну думку і дає суб’єктивну оцінку. Блоґер наводить лінки на інші сайти; коментує поточні події, публікації у ЗМІ та записи в інших блоґах; надає практичні поради; ділиться досвідом, ідеями та особистими переживаннями; рекомендує товари і послуги; пише аналітичні статті; закликає читачів до соціально-політичної активності; публікує аудіо, відео та фотоматеріали; тощо.

Жанрові риси блоґів: короткі замітки, багато гіперпосилань, рясні цитати, особистий поляд автора, оперативна реакція того самого дня, часто висока щоденна активність. Постійні читачі зазвичай отримують оновлення через RSS і рідко користуються веб-сторінкою блоґа. Блоґ діалогічний за своє природою. Передбачаються коментарі читачів та відгуки на інших блоґах. Технічні особливості веб-платформ, на яких ведуться блоґи, полегшують і заохочують спілкування між блоґерами і читачами. Достатньо поширений стандарт трекбек (trackback), за допомогою якого блоґи надсилають сигнали про наявність посилань одне на одного.

Проста навігація і подача інформації – важливі особливості блоґів. Блоґ наповнюється за принципом новинарної стрічки – свіжі повідомлення вгорі, минулі поступово відсуваються донизу, доки зникнуть з головної сторінки. Стрічка оновлень – основний елемент блоґа. Єдина колонка тексту максимально полегшує орієнтацію на сайті. Традиційним елементом стало вертикальне навігаційне меню – “сайдбар”, де розміщена додаткова і службова інформація. Сайдбари деяких блоґів прикрашені чисельними інфоблоками та кнопками різного призначення і ступеня корисності.

Постійні адреси та рубрикація за кількома параметрами – веб-стандарти, що допомогли блоґам завоювати популярність. Кожна замітка лише тимчасово з’являється на головній сторінці блоґа, але у неї є постійна адреса. У бідь-який момент можна послатися не лише на статтю, але й на конкретний коментар, залишений читачем. Постійні веб-адреси блоґів традиційно містять заголовок статті або ключові слова. Минулі записи категоризуються за кількома атрибутами: за датою, за тематичними рубриками, за мітками (мікроформат tags), за популярністю. Завдяки цьому легко шукати інформацію у блоґах як вручну, гортаючи архіви, так і за допомогою пошукових серверів.

Варто розділяти блоґи, розраховані на широке коло читачів, і особисті щоденники, у яких автори пишуть в основному про своє життя. Блоґи першого типу частіше притримуються однієї тематики. Найуспішніші блоґи приносять власникам помітні рекламні прибутки, які дозволяють найняти цілу редакцію для роботи на блоґом. Але переважна більшість блоґів – особисті щоденники на порталах на кшталт LiveJournal і MySpace.

У особистих щоденників зазвичай небагато читачів. Але саме вони спричинили величезну популярність блоґерської діяльності. За допомогою веб-сервісів будь-який інтернетчик без технічних навичок може отримати трибуну для висловлення своєї думки. Завдяки масовості, чисельним перехресним посиланням та іншим характеристикам блоґи демонструють синергетичний ефект: сукупність блоґів – це більше, ніж проста сума усіх блоґів. «Блоґосферу» розглядають як соціальний феномен.

Соціальний феномен

Стрімкий ріст блоґосфери підштовхнув розвиток супутніх веб-сервісів і програмного забезпечення. Блоґосфера – одна з причин формування та успіху концепції web2.0 і другого буму інвестицій в інтернет-фірми. Web2.0 – це новий підхід до онлайнової медіа-діяльності. Якщо раніше компанії створювали контент і публікували його в онлайні, то тепер компанії створюють “платформи” для користувачів, а вже користувачі самостійно наповнюють їх контентом. Wikipedia, Flickr, Del.icio.us – приклади популярних сервісів покоління web2.0, частково зобов’язаних своїм успіхом ентузіазму блоґерів. Блоґери також популяризували нові веб-стандарти, серед яких і загальновживаний зараз формат RSS.

Блоґосфера – це барометер настроїв і громадської думки. Моніторинг і пошук інформації в блоґосфері за допомогою спеціалізованих засобів поступово стає звичною практикою для журналістів, піарників, маркетологів і рекламістів.

Вельми важливою для організацій стала участь у блоґосфері з урахування усталених етичних норм. Компанії заводять блоґи заради зв’язків із громадськістю, просування нових товарів і підсилення брендів. Політичні активісти та партії агітують і координують діяльність прихильників. Громадські організації збирають пожертви, тощо. Для наповнення і промоції блоґів існує багатий набір засобів, технік і практик, які постійно удосконалюються.

Особливо ефективні запуски блоґів організацій, які першими у своєму сегменті приходять до блоґосфери. Багато блоґерів пише про цю подію і дає посилання на блоґ. Трафік і високий індекс цитування пришвидшують ріст аудиторії та підвищують позиції сайта у пошукових результатах. Компанії, які другими приходять до блоґосфери, отримують менше уваги і повільніше розбудовують аудиторію.

Блоґосфера – це зона громадянської журналістики. Очевидці розповідають про події наживо; описують життя у місцях, де “не ступала нога журналіста”; розкопують інсайдерську інформацію; піднімають питання, які замовчуються або поза увагою традиційної преси; вказують на помилки і неточності у повідомленнях ЗМІ. Відомості, що з’являлися у блоґах, неоднарозово призводили ло відставок політиків і керівників у західних країнах. Дискусії у блоґосфері впливали на рішення суспільно-важливих питань. Блоґи стали конкурувати з онлайновими виданнями за увагу читачів.

Західні новинарні та ІТ-портали відповіли на новий виклик – відкрили розділи з блоґами і авторськими колонками редакторів, щоб запобігти відтокові аудиторії. Використання технічних стандартів (RSS, трекбеків, сервісів web2.0) дозволило налагодити діалог з блоґосферою, і зрештою отримати додатковий трафік і зовнішні посилання.

У багатьох тематичних нішах блоґосфери дуже популярні блоґи-дайджести. Вони виробляють обмаль власного контенту, але стежать за великою кількістю блоґів і ЗМІ свого сегменту і посилаються на найбільш важливі та цікаві статті даної тематики. При активному оновленні такі веб-ресурси стають популярніші за блоґи, автори яких наводять оригінальні ідеї або ексклюзивні дані.

В англомовній блоґосфері при розробці та дизайні блоґів часто експериментують з формою і способами подачі інформації. У умовах розвиненої блоґосфери аудиторія добре знайома з форматом і може порівняно просто пристосуватися до нестандартного дизайну. В Україні блоґи – порівняно мало поширений формат і при розробці блоґа бажано дотримуватися усталених канонів і традицій. Це дозволить уникнути зайвих питань при просуванні “сайта в інноваційному форматі блоґ”.

Згідно із дослідженнями, читання і ведення блоґів особливо популярне серед молоді і тінейджерів, але аж ніяк обмежується ними. З часом значення і вплив блоґів буде рости – разом із найчисельнішою групою користувачів.