Блоґобіг

На фотообмінному сайті Zooomr.com безмежна квота для зберігання світлин, але на місяць можна завантажити максимум 50 мб файлів. Власникам pro-еканутів дозволяють додавати до 2,5 гб на місяць. На стадії бета-тесту розширені права можна отримати задарма.

Щоб мати можливість протягом року заливати на сервер по 2,5 гектари фотографій щомісяця, потрібно опублікувати у власному блозі світлину, яку ви попередньо розмістили на сервері Zooomr. Важлива умова: скопіювати наданий код, щоб було видно напис Hosted on Zooomr.

Наприклад:

yuschenko-yahukovych-cups Hosted on Zooomr

Далі на спеціальній сторінці додаєте лінк на запис, що містить фотографію. Після автоматичної перевірки ваш профайл одразу проапгрейдиться.

Розмірковую, може, залити туди кількатисячний архів своїх фото. На сервреі ще багатьох функцій не вистачає, а деякі з наявних підглючують, але розвиваються вони активно. Головне, щоб не накрилися після краху web2.0.

Докладно:
Do We Love Bloggers? Yes We Do! [UPDATED] @ Official Zooomr blog
Sending Our Love to Bloggers: 2.5GB Free Pro Accounts @ Official Zooomr blog
Zooomr @ Techcrunch

Тестував нещодавно фотообмінний сайт Zooomr і надибав світлини співробітника Google. Вельми цікаві фотографії Googleplex, штаб-квартири пошукової контори, виклав Адріан Ліботен (Adrian Libotean).

В офісі панує порядок і робоча атмосфера. Світлина Adrian Libotean.

А коли вони працюють? Світлина Adrian Libotean.

Ґуґлофіли споживають ґаджети цілодобово. Світлина Adrian Libotean.

На покинутому екаунті Flickr Адріан залишив повний фотосет із 15 світлин. Дуже рекомендую подивитися, як живуть, харчуються і відпочивають ґуґлери.

До речі, Zooomr - досить гарний сервіс. Але він у стані бети, як весь web 2.0, і вряди-годи не справляється з навантаженнями.

Найцікавіше, що цей сервіс розробив 17-річний програміст Крістофер Тейт (Kristopher Tate) за три місяці у вільний від основної роботи час! Слабко віриться з огляду на якість фотослужби. Але Майкл Аррінґтон (Michael Arrington) пише в огляді на TechCrunch, що саме так і було:

Kristopher Tate walked Brian Oberkirch and me through a demo of his zooomr project at a meetro party last week (Kris, who’s 17, works full time at meetro and zooomr is a side project). He launched zooomr on March 1, 2006 after working on it for only three months or so. And what he’s built is a flickr on steroids.

Riya.com відкрилася нещодавно. Саме тут я розмістив 286 фото із суботнього “Маршу Свободи“.

Унікальність і контраверсійність сервісу полягає у здатності впізнавати і шукати людей. На завантажених світлинах система автоматично виділяє обличчя, хоча від ручної допомоги не відмовляється. Кожну істоту чи об’єкт на фото можна підписати. Якщо залити десяток зображень однієї людини, то система навчиться автоматично її розпізнавати. При чому, визначатиме на усіх світлинах, що завантажуються на сервер.

Будь-хто може познайомити “Раю” з вашим виглядом, і тоді вас буде легко знайти на всіх світлинах, що містяться на їхньому сервері. Цілком можливо, що через кілька років розробники допрацюють свою “шпигунську” технологію настільки, що знаходитимуть конкретних людей на будь-яких зображеннях в інтернеті.

Riya позиціонується як “фотопошук”,
щоб уникнути кпинів за недостатню функціональність фотосховища

Розпізнаванням облич я не переймався, а дивився на функції фотохостингу, які поки що виглядають слабенько. Щоб розмістити на сайті одразу багато світлин, потрібно інсталювати спеціальну програму. Завантажуєш маленький інтсталятор на 240 кб, а потім він тягне невідомо який обсяг файлів, що у розгорнутому вигляді займають 30 мб. При цьому функціональність програми прямує до нуля - вона лише завантажує файли і автоматично зменшує їхній розмір, не розрізняючи горизонтальну і вертикальну орієнтацію. Максимальна висота світлини на сервері 600 пікселів, а ширина - 800.

Маніпуляцій з файлами передбачено мінімум, і більшість із них поки що взагалі не працює. Альбом із фото отримує таку саму назву, як папка на диску, де містилися файли. Відредагувати назву альбома неможливо. На світлинах у кутку автоматично ставиться ім’я, на яке зареєстровано екаунт. Відключити такий додаток неможливо. Поки що відсутні посилання для кожної фото, що дозволяють легко вставляти їх у блоґи і веб-сторінки.

Вердикт : оминати сервіс, принаймні на стадії beta (до того ж, бровзер Opera не підтримується). Riya сподобається тільки тим, хто цікавиться технологіями розпізнавання облич.

А наступного разу напишу про те, чому модний фотосайт Flickr, улюбленець англомовних блоґерів, насправді відстійний сервіс.