Коли звучить фраза «Місто Добра Марта Левченко», уява малює казкову країну. Насправді це не вигадка, а унікальний центр у Чернівцях, створений жінкою, яка пройшла через власні випробування. Її історія показує, як особистий біль може стати джерелом допомоги для інших.
Біографія і шлях до створення благодійного центру
Марта Левченко народилася в Чернівцях у родині, де мама зазнавала домашнього насильства. Саме ці події сформували у дівчини внутрішнє прагнення захищати слабших. Вона з дитинства мріяла підтримувати інших і поступово реалізувала це бажання через волонтерські проєкти.
Дитинство і родина Марти Левченко
"Мій тато випивав", – каже спокійним голосом Марта Левченко, благодійниця та засновниця "Міста добра" у Чернівцях. "Він бив маму", – продовжує вона. "Ми тікали по ночах. Я розумію кожну дитину, яка кричить: "Тато, не бий маму", – завершує Марта. У її голосі – гіркота спогадів, біль пережитого досвіду та загартована міць, що переросла у нестримне прагнення допомагати жінкам у біді, як це ставалось у дитинстві. (з архіву Марти Левченко)
Дитинство було непростим: нічні втечі, сльози мами, страх залишили відбиток у пам’яті. Проте саме завдяки мамі Марта отримала освіту і віру в те, що життя можна змінювати. Вона змалку проявляла емпатію. Дівчинка носила продукти ромським дітям у лікарні, допомагала сиротам, підтримувала тих, кого суспільство відштовхувало.
Освіта та перші кроки у волонтерстві
Після закінчення школи Марта Левченко вступила до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича на факультет режисури. Вибір саме цієї спеціальності був зумовлений любов’ю до мистецтва та прагненням працювати з людьми. Навчання на режисурі дало їй вміння організовувати великі процеси, будувати команди, створювати чіткі сценарії подій і координувати різні напрямки роботи. У майбутньому ці навички стали ключовими для розвитку благодійних проєктів.
Ще в студентські роки Марта приєдналася до діяльності YMCA (Young Men’s Christian Association) — це міжнародна молодіжна християнська організація, яка має понад 120 років історії у світі та активно працює в Україні.
Її завданням є підтримка молоді, дітей і сімей, що опинилися у складних умовах. У Чернівцях організація організовувала дозвілля, навчальні курси та соціальні ініціативи для дітей.
Особисте життя і діти Марти Левченко
Особисте життя Марти Левченко відоме насамперед завдяки історії вдочеріння. На фестивалі «Буковинська мрія» вона познайомилась із дівчиною на ім’я Сенді, яка після дитячої травми опинилася у візку й мала перспективу жити в інтернаті. Марта разом із чоловіком Денисом вдочерила її, і сьогодні Сенді має власну родину і виховує доньку. Цей факт став яскравим підтвердженням того, що для Левченко материнство — це передусім покликання серця.
Відгуки про діяльність у Чернівцях і контакти
Відгуки про Марту Левченко свідчать про велику вдячність. У Чернівцях і по всій Україні її називають жінкою, яка створила простір надії. «Місто Добра» об’єднує кризовий центр для матерів із дітьми, паліативне відділення для тяжкохворих малюків і програми реабілітації. Контакти та реквізити для підтримки доступні на офіційному сайті й сторінках організації у соцмережах.
Мені дуже хочеться, щоб дітей чули, а їхні бажання були важливі. Тому у нас в "Місті добра" діти – головні. Вони – директори. І вони мають бути щасливі", – каже Марта Левченко.
Марта Левченко пройшла шлях від травмованої дитини до засновниці унікального комплексу в Чернівцях. Її біографія включає досвід болю, здобуту освіту, волонтерські проєкти й особисту історію вдочеріння. «Місто Добра» стало символом того, що любов і турбота можуть змінювати життя сотень людей.
Контакти «Міста Добра» Марти Левченко
Для мам із дітьми, волонтерів і благодійників діє кілька каналів зв’язку. Вони дозволяють швидко отримати допомогу або долучитися до підтримки проєкту.
• Офіційний сайт: misto-dobra.com.ua
• Facebook: facebook.com/mistodobra
Подорож у Калькутту, де Марта Левченко побачила спадщину матері Терези, стала її внутрішнім переломним моментом. Там вона зрозуміла, що добрі справи повинні жити довше за людину, і саме тому почала будувати «Місто Добра» так, щоб воно працювало безперервно.
Символом цієї ідеї став «Дім метеликів» — паліативне відділення для важкохворих дітей. Тут кожна дитина отримує медичну підтримку, турботу й любов, навіть якщо її дні злічені. Для Марти це не про смерть, а про гідність і тепло, які залишаються з малими ангелами до останнього подиху.
Її шлях — це доказ, що біль може перетворитися на силу, а особиста історія здатна вирости у місце, де щодня рятуються долі. «Місто Добра» стало продовженням того, що почалося в Калькутті, і прикладом того, як одна людина може запустити хвилю добра, яку вже неможливо зупинити.
